Бронзова "Пташка Цзюе"
У стародавньому Китаї слово «цзюе» і «цюе» (пташка) були омонімами, тобто позначали одне й те ж.
Бронзові кубки Цзюе сталися від порцелянових кубків. Найдавніший кубок Цзюе з бронзи, виявлений на сьогоднішній день, відноситься до культури Ерлітоу і є самим древнім ритуальним бронзовим предметом.
Оригінальний бронзовий кубок Цзюе був виявлений в провінції Шаньсі в грудні 1976 року, де і зберігається в даний час в музеї.
Назва ("Цзюе"), представленого на продаж кубка, вказує на його форму, що нагадує пташку. Тіло судини Цзюе округлої форми. Опукле дно також округлої форми. На передній стороні немов видно потік "лю", схожий на дзьоб птаха. Вхід і шийка з'єднані воєдино. Вхід широкий вгорі, внизу звужується і подовжується. Потік (сток) призначений для спорожнення кубка. На головній частини стоку є дві вертикальних підпори, на верхівках яких «одягнуті» дві голівки округлої форми. Підпори впритул прилягають до центру, утворюючи єдиний стовп.
Ззаду у кубка є своєрідний хвіст. До нижньої частини його тіла прикріплені тоненькі довгі ніжки. Ці ніжки виразно нагадують піраміду.
Тонке бронзове лиття демонструє сюжет про Птицю Фенікс з опущеним гребенем.
Посуд для вина у Китаї з'явився більше чотирьох тисяч років тому під час правління династії Ся (2070 — 1765 рр. до н. е.)
У період правління династії Ся, Шан і Чжоу (2070 р. до н. е. – 247 р. н. е.) в Китаї був період формування і становлення церемоній та етикету. Це відносилося і до області вживання спиртного. Таким чином, посудини для вина, як неодмінний атрибут етикету вживання спиртного, отримали великий розвиток. Найбільш цінними в ті часи вважалися бронзові судини.
Головною особливістю старокитайської бронзи визнано абсолютне переважання в ній техніки лиття. Інші способи обробки металу — кування та карбування — китайськими майстрами не вживалися. Панування лиття визначало характеристики сплаву, що складався з трьох головних компонентів — міді (тун), олова (сі) і свинцю (цянь), співвідношення яких могло істотно розрізнятися в залежності від часу і місця випуску виробу. Так, вміст міді у старокитайських бронзах коливається від 63,3 до 93,3%, олова — від 1,7 до 21,5% і свинцю — від 0,007 до 26%.
